Важко жити. А ще важче писати автобіографію.
                                                     Василь Простопчук
                                         (19.11.1952-02.10.2019)

     Василь Васильович Простопчук народився 19 листопада 1952 року. Із публікацій у районній та обласній пресі розпочався у 1969 році творчий шлях учня Поповичівської восьмирічки Василя Простопчука, уродженця села Поповичі Ковельського району Волинської області. Успішно закінчивши у 1970 році Голобську десятирічку, Василь Простопчук того ж року вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Знайомиться з мистецькою елітою столиці, бере участь у студентській літературній студії імені Чумака (СіЧ), виходить з неї разом з Віктором Барановим і Станіславом Чернілевським у 1972 році на знак незгоди з перейменуванням на студію імені Рильського (СіР), публікується у республіканській пресі, виступає на радіо…
    Після п’яти університетських років – робота у волинській газеті «Молодий ленінець». Працює кореспондентом, завідуючим відділом, а з вересня 1979 року – редактором цієї газети, яка досягає третього тиражу в Україні серед молодіжних видань. У період перебудови «Молодий ленінець» змінює назву на «Молоду Волинь», і газета першою в області надає свої шпальти для виступів лідерів Народного руху, а Василь Простопчук водночас створює і очолює Волинську асоціацію сатириків та видає ще одну газету – «Нате», яка у 1992 році займає перше місце серед сатиричних періодичних видань на Всеукраїнському фестивалі гумору в Києві. У часи становлення української держави обласна молодіжна газета, а пізніше громадсько-політичний тижневик «Віче» стає одним із державотворчих центрів на Волині, а її головний редактор удостоюється ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесної грамоти Кабінету Міністрів України, звання «Заслужений журналіст України».
     Член національних спілок письменників і журналістів України Василь Простопчук – автор семи десятків ліричних, сатиричних і дитячих книг, зокрема дев'ятитомного видання афоризмів «Непристольні гноми», багатьох популярних пісень, які були лауреатами і дипломантами всеукраїнських фестивалів «Пісня року», «Пісенний вернісаж» і «Шлягер», один з авторів лібрето балетної вистави «Неминуча» у постановці Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.